Дракон
і справді був старий. Цього року йому виповнювалось 386 років – поважний вік за
мірками драконів. На його рахунку було кілька сотень мандрівних лицарів, з
півсотні чарівників, і навіть, він цим особливо пишався, 5 викрадених принцес. Про
його буремне минуле яскраво свідчили шрами на його тілі, відколоті лусочки та
де-не-де продірявлені крила.
«Може таки не варто було цього робити? – вів
далі дракон, – все ж золото є золото». Блискуче
і приємне на дотик, воно так милувало його око в довгі зимові вечори. Але він
знав, що так було потрібно. Мимоволі він знову згадав свою останню сутичку,
коли ледь не позбувся свого багатства, а може й життя. «Часи змінюються і
навіть коли ти дракон, потрібно йти в ногу з часом. А мені потрібна стабільна і
мирна старість» – виправдовував він себе. Він згадав розширені від страху очі
банківського клерка, коли на поріг банку з’явився дракон. «Криптовалюти?» – перепитав
той, і вираз жаху на його обличчі змінився здивуванням. «Атож, – підтвердив
дракон і додав: – Хочу щоб ви оцінили мої багатства, а потім перевели всю суму
в біткоїн..».
Із
такими думками дракон поринув у сон на жорсткій та вогкій підлозі. На його
лускуватій лапі лежала маленька золота флешка із золотим ланцюжком. Навіть коли ти дракон, потрібно йти в ногу з
часом.
Sleeping dragon by Oission |
Немає коментарів:
Дописати коментар